Як мені робили жовтий пілінг. Більше – ніколи!

Я ставлюся до тієї божевільної категорії дівчат, яким потрібно все і бажано відразу. Почула про якийсь ефективній техніці? Воно мені точно треба! Прочитала про черговий цікавий кремик? Завтра буде замовлено!

Так тривало до пори до часу. Потім дівчинка виросла і трохи порозумнішала (смію сподіватися). А наслідки своїх помилок розгрібає досі. І одна з них – його Омерзительство. А саме – Жовтий пілінг!

Чому я його зробила

Історія стара як світ.

Приходиш ти, припустимо, до косметолога за сущою дрібницею. Ну там, прищик у тебе скочив так недоречно (втім, можна подумати, що він коли-то буває в тему). Або овал обличчя вирішив полізти куди-то не в тому напрямку, потягнувши за собою навіщо-то і щоки в безглузде пригода.

І ось ти сідаєш на кушетку, наївно ділишся з людиною своїми переживаннями. До фахівця ж прийшла, як-ніяк. Кому ж ще поскаржитися?

А вона тобі відразу:

Тов, щось тут у вас далеко не один прищик. Та й взагалі дивитися страшно!

Або м’якше:

Мдаа. Що ж ви прийшли так пізно? Тут вже допоможе лише дерев’яний виріб в повний зріст.

Клієнт вражений. Косметолог переконливий.

І коли клієнт, тобто я, дозріває до потрібної кондиції (це означає – паніка на кораблі! Свистати всіх нагору! Старість підкралася непомітно 30+ років і єдине твоє спасіння – в руках цього ясновельможного людини з табличкою “Косметолог”! ), спеціаліст приступає до дійства:

Пропонує тобі суперметод, який точно допоможе. Ну от точно! Розправиться з усіма проблемами відразу:

І висипання зітре твої, як ластиком.

І шкіру оновити, відшліфувати.

І освітлить, і звузить пори.

І зморшки твої розгладить.

І навіть овал підправить не гірше сокири.

Коротше кажучи, нове обличчя отримаєш, косметолога расцелуешь і побіжиш юна, задоволена додому. Робити ефект, так би мовити! На чоловіка, на подруг. А батьки взагалі не впізнають. Скажуть, що за дівчинку з пологового будинку принесли!

Загалом, приблизно так. Ну, може, десь прикрасив злегка. Не більше, ніж Мюнхгаузен.

День Х

Як же я забула додати, що попередньо косметолог підготував грунт. Клієнт повинен впасти в сліпу вдячність за щось істотне. Не можна ж так відразу: рубати з плеча. Так адже можна і джерела грошей позбутися. Нехай невеликого, але тут джерельце б’є, там дзюрчить – ось тобі і купюрний струмочок в руки.

Передує цій події курс гліколевих пілінгів мене дуже вразив. Тому і словосполучення “жовтий пілінг” не прозвучало як грім серед ясного неба. Ну пілінг якийсь. Нехай сонячного кольору, лише б не коричневого.

Звичайно, я трошки провела для себе зразково-показовий лікнеп. Загуглилась по саме не хочу. Отсмотрела щедру серію “до і після” (після такого огляду, до речі, їсти взагалі не хочеться, дивлячись на шматки шкіри ). Начиталася і про деяких страждання. Але порахувала такі відгуки – виплеском скигліїв. І вирішила, що вже у мене-то буде нормально. Як на ефектних

І ось я вже лежу. На обличчя щось завдали. Навіть і не щипає.

От і що скаржилися ті, хто з негативними відгуками? Від гліколевих пече, а тут навіть і не відчуваєш. Лепота!

Деякі сумніви, правда, злегка задзюрчало під ложечкою, коли косметолог вручила мені (за гроші, звісно! ) якийсь пухирець для “постпилингового догляду”. І покарала мазати обличчя пару-трійку разів в день. Щоб зняти неприємні відчуття. А сам пілінг змити через 6 годин. Сумніви отжурчали і зникли. Тому що мене чекав звичайний робочий день. Та ніколи було займатися настільки низинними роздумами.

До речі, попередньо я питала у косметолога, чи зможу взагалі-то працювати в цей же день? Бо я працюю з людьми. І сховати обличчя в пісок мені просто ніде в умовах сучасного мегаполісу з його повітряними приміщеннями і занадто твердими поверхнями. На що косметолог мені голосом Ріккі-Тіккі-Таві прощебетала:

Спокійно зможете працювати! І на скрипці зможете грати, навіть якщо не вміли. На обличчі нічого не буде видно. Буде виглядати просто як засмага.

Про! Ну засмага так загар! Взагалі відмінно!

Відображення в дзеркалі, правда, говорило мені інше. Воно прямо кричало:

А король-то – голий! Ну, в сенсі, обличчя у тебе відверто жовте, дитино.

Однак процедура вже була проведена, гроші “уплочени”. Не змивати ж.

І ось я працюю. І всі, з ким я працюю, не криючись косяться на моє обличчя. Але делікатно воліють відмовчатися. І я – теж. Нехай думають, що мені пора на заслужений відпочинок по причині відмовила печінки.

Вечір першого дня. Ми з Блискучих!

Нарешті настала урочиста хвилина змивки. Жовтизна витекла в раковину. А в дзеркалі на мене побач блискуче обличчя з трохи почервонілою шкірою. Враховуючи те, що зазвичай я є яскравим представником племені блідолицих, в очі мій “свіженький відтінок шкіри” кидався.

Але більше кидався блиск.

Як стати блискучою. Зовсім за недорого.

Перед сном чоловік запитав:

Не пора змити блискітки? Навіщо їх на ніч-то мазати?

Коротше кажучи, не оцінив він мого грайливого настрою, мабуть. А інакше навіщо ж ще блискітками мазати, вирушаючи на нічний сон з чоловіком, дійсно. Так що питання повисло в повітрі. А разом з цим у повітрі повисло очікування жаху. Тому що шкіру стало злегка пощипувати. І я поспішила швидше заснути, щоб не накрило.

День другий. Пригоди починаються!

Прокидаюсь я вранці з відчуттям, що всю ніч мені нижню частину обличчя терли в кращому випадку пемзою. А в гіршому. . продовжувати не буду. Фантазія у мене буйна. Ще занесе!

Навколо рота шкіру натягнуло, вона горіла і явно ображалася на мої експерименти. Губи пекло, як після сотні поцілунків на вітрі. У сибірський мороз. З бородатим і вусатим і колючим і неголеним мужиком. Який виявився йєті. І в предків у нього були жорстокі ялинки.

Через кілька годин з’ясувалося, що улюблені яблука з мого раціону зникнуть найближчим часом. Бо рот відкривався лише на чайну ложку.

Ще через годинку я з жахом виявила, що мені не відкрити рота в тому числі і на роботі. А взагалі-то треба б. Тому що я викладаю іноземну мову. Принаймні, так було до пілінгу.

Вимова моє різко перетворилося в нестравний акцент, який ніхто не міг зрозуміти. Довелося спілкуватися письмово і пояснити, що це такий новий підхід. Інновації в педагогіці, розумієш!

Такий тюбик з постпилинговим доглядом, який був призначений на “2-3 рази в день”, танув зі швидкістю липневого снігу на розпеченому піску. Тому що я мазала без кінця і без краю, намагаючись врятуватися від горіння шкіри.

До вечора ця шкіра по всьому обличчю натягнулася як на барабані. Тронь пір’їнкою – лопне. А тут чоловік нахилився поцілувати перед від’їздом і моментально отримав від мене мимовільну ляпаса. Настільки різкою була біль. У мене, природно. Втім, може, і йому передалося. Я тоді про це не думала.

День третій. “У вас тут фарба злізла”

Сімпатічнінько. А тепер уявіть те ж саме, але на обличчі. Я поберегла психіку інтернет-спільноти

Ранком третього дня я була не рада, що взагалі живу на цій планеті. Шкіра навколо рота злазила так, що ніякі обгорання на сонці не зрівняються. А куточки губ забули про посмішку. І взагалі про який-небудь рух. Тому що це було просто фізично неможливо. І чайна ложка вже з трудом могла потрапити в мій рот. Як і їжа без ложки.

Лайфхак для екстремального схуднення, до речі. ) Жартую.

А тим часом тюбик з кремом практично зник в моїх руках. І незабаром я зрозуміла, що саме розвеселу у мене попереду.

День 4-6. Очі б мої не бачили!

Коли “чудовий ефект” жовтого пілінгу дістався до очей, я перетворилася в почесушку. Руки було марно прив’язувати навіть канатами – розірвала б на шматки і полізла чесати очі. Червоні, як у вампіра.

З кожним днем я ставала все красивішим. В куточках губ з’явилися “заїди”, яких у мене не було НІКОЛИ в житті.

Зате рот більше не відкривався. Можливо, мій чоловік був би навіть радий цьому чудесному побічного ефекту (мовчання дружин – мрія всіх чоловіків! ), але все-таки ніщо людське йому не чуже. І спостереження страждань не залишить байдужим навіть самого сверхбрутального чоловіка. Залишу за кадром слова, які він сказав з приводу моїх експериментів. Там неперекладна гра лексичних одиниць, за яку банять скрізь. Навіть на дзене.

Дні 7-14. Ця музика буде вічною!

Всі наступні дні проходили в різних варіаціях почесушек, покраснушек, слезаний шкіри, горений і інших радощів.

Особливе “задоволення” доставляло умивання. Думаєте, справа в якихось пінку/гелях? Ха-ха! Я вмивалася виключно тільки чистою водою. І то вирішувалася на це кілька хвилин. Стояла, тримаючи в руках воду. І вона витікала крізь пальці. А я так і не могла завдати хоч якусь вологу на обличчя. Тому що відразу починався суцільне пекло! Шкіру починало пекти так, що я просто вила! І мастила, мастила, мастила Пантенолом. Бо “чудодійний постпілінговий крем” за . тищ рублів виявився просто марною тратою грошей. Пантенол діяв не гірше. Якщо не краще.

Втім, поняття “краще” в ті дні для мене не існувало.

Дні 15 і наступні. Що це було?

Точно! Так і було! Очікування-реальність.

І ось коли лущення стало зменшуватися, я довгий час ще сподівалася побачити те, заради чого, власне, мучилася. І я отримала. Але що ж я отримала після пілінгу? Вам не терпиться дізнатися? А будь ласка:

Незначна пігментація на лобі. У мене її не було до пілінгу. А після – з’явилося. І це при тому, що пілінг проводився восени. З дому я не виходила. Тепер у мене на лобі плями. Втім, я їх вже осветляю. І зовсім не радикальними заходами.

Сітка дрібних зморшок навколо очей. Класна така павутинка, яку я із задоволенням би сплела під очима косметолога. Більше я з нею, природно, не співпрацювала.

Кератоми на лобі. Про те, що це саме вони, я дізналася тільки через пару років. А так думала, що просто родимки якісь дивні. Ну, мало що буває на шкірі – людям нетямущим краще і не знати, може.

Опущені куточки губ. Відмінний ефект! Саме цього я і чекала від пілінгу! Вау! Ну а чого ще можна було очікувати, якщо я 2 тижні провела з “заїдами”.

Перші ознаки куперозу. З чим я себе і вітаю!

І що в результаті?

А в результаті всіх цих маніпуляцій я змінила потім ще пару косметологів і поступово вийшла на те, щоб грамотно доглядати за обличчям будинку. І ретельно вибираю професійні процедури.

Для мого типу шкіри протипоказані будь-які агресивні заходи. Осветляю шкіру домашніми пилингами. Плюс дуже подобається ефект від соку помідорів.

І обожнюю маски з куркумою. Ось вони – мій хороший “жовтий пілінг”, як я жартую. Хоча, звичайно, маски з куркумою і не претендують на якісь суперефекти. Втім, мені вже досить тих, які я отримала від хімічного опіку. Більше не треба.

Так що ось тепер – мій єдиний варіант жовтих масок. Безпечних і приємних. Які відмінно вирівнюють шкіру, очистили її від акне і продовжують покращувати за всіма ознаками.

Якщо і наносити на обличчя щось жовте, то нехай це буде тільки куркума. Моя думка.

Своїм читачам я ніколи не запропоную нічого радикального. І завжди намагаюся підібрати те, що максимально безпечно у використанні. А про можливі наслідки – попереджаю.